Процес глобальної зміни клімату поступово вносить свої корективи в розвиток аграрного сектору багатьох країн. Не стала винятком і Україна. І якщо виклики, пов’язані з воєнними діями, найчастіше актуальні саме для аграріїв прикордонних регіонів (Сумської, Херсонської, Миколаївської, Харківської, Чернігівської областей), то на Кіровоградщині загрозу вбачають насамперед у кліматі. Згідно з дослідженням, проведеним фахівцями Світового банку, одразу п’ять українських регіонів мають найбільш серйозні проблеми внаслідок зміни кліматичних умов. Входить до цього списку і Кіровоградська область. Зіткнувшись з такими проблемами сучасності, місцеві сільгоспвиробники змушені адаптуватися до нових умов роботи та переходити на вирощування культур, більш стійких до погодних умов, що стали характерними для центральної частини країни. Більше на kropyvnytskyi.name.
Перехід на стійкі культури
Ще 2021 року Світовий банк оприлюднив результати свого дослідження, спрямованого на визначення ступеня впливу зміни клімату на економіку країн із високою часткою сільськогосподарського виробництва. Ключові ризики українського аграрного сектору в рамках цієї роботи вивчали протягом двох років. У результаті дослідники, які працювали на замовлення Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів країни, дійшли висновку, що в Україні є щонайменше п’ять областей, які зіткнуться з найбільш значними наслідками зміни клімату. До цього переліку увійшли Вінницька, Херсонська, Полтавська, Черкаська та Кіровоградська області.
Так, останніми роками представникам аграрного сектору Кіровоградської області все частіше рекомендують переходити на вирощування озимих ячменю та пшениці, відмовившись від культивації сої та проса. Вся річ у тому, що зазначені культури значно краще переносять суттєві коливання температурного режиму, а також виявляються стійкішими до тривалих періодів посухи.
І багато хто з виробників вже впроваджує ці рекомендації на практиці. Так, на полях сільськогосподарського підприємства у Бобринці перейшли на весняний посів соняшника. При цьому ще 10 років тому тут намагалися вирощувати озиму пшеницю з ячменем, а також ярові овес, сою, горох, ячмінь та просо. Але всі ці культури, як відомо, критично сприйнятливі до дефіциту вологи у ґрунті. І якщо ще 2010 року тут же з кожного гектара збирали до 2 тонн сої, то згодом посушливий клімат знизив ці показники втричі, зробивши посів цієї культури нерентабельним заняттям.
Дослідження Сазонівського інституту сільського господарства
Свій внесок у вивчення сучасних проблем кіровоградських аграріїв роблять і фахівці Сазонівського інституту сільського господарства. На дослідницьких полях цієї установи, що розташовані на околицях села Сазонівка, регулярно висівають різні культури для подальшої перевірки їх стійкості до умов навколишнього середовища, що змінюються. Крім того, фахівці інституту продовжують виводити нові культури, які демонструють більш високий ступінь стійкості до умов степового регіону, що потрапив під негативний вплив кліматичної нестабільності. Працівники установи ретельно вивчають урожайність одержаних та наявних культур, після чого видають представникам сільськогосподарського сектору актуальні рекомендації щодо вибору культур під посів у тому чи іншому сезоні.
В інституті, наприклад, наголошують, що в період з 2010 по 2020 роки зафіксовано різку зміну тенденції до підвищення температурного режиму на ключові для сільськогосподарських культур вегетативні періоди часу. Також було встановлено, що найкраще із посухою справляються озимі, здатні використовувати власні запаси вологи, сформовані ще в зимовий період. Виділяють дослідники й іншу серйозну кліматичну проблему для аграрного сектора – періоди посухи часто змінюються періодами рясних опадів та надмірного накопичення вологи. Це, стверджують дослідники, теж негативно відбивається на вирощуванні багатьох культур.
Варіантів виходу із ситуації кілька. Так, для підвищення морозостійкості зернових озимих культур, їх рекомендується сіяти вчасно. Для Кіровоградщини оптимальним періодом посіву вважаються кінець вересня та початок жовтня. При цьому рекомендується віддавати перевагу спеціальним морозостійким сортам, а також не ігнорувати користь фосфорно-калійних добрив.