Вино, що має душу: як юрист з Кропивницького відкрив виноробню

Наш Кропивницький вже має славу танцювальної столиці, батьківщини відомих стендап-виконавців, співаків та айтішників, театральних корифеїв та вчених-фізиків, чиї винаходи змінили світ. А от серцем виноробства його ще не називали. Цей титул активно виборює місцевий мешканець Руслан Ковалевський. Чоловік має освіту юриста, але останніми роками увесь час присвячує своєму хобі – виноробству. Тож зазирнемо за завісу, що відмежовує звичний нам побут від винної майстерні родини Ковалевських. Більше на kropyvnytskyi.name.

Ідея, привезена з Португалії

Власне виробництво алкогольних напоїв не було метою Руслана. Ідея виготовлення вина з’явилася після родинної подорожі до Португалії, де чоловік скуштував місцевий напій і був вражений тамтешніми технологіями.

«Я дуже здивувався, бо воно за смаком та якістю було як хороше вино з магазину. А у нас домашнє, як правило, зроблене з гібридів винограду ізабелли, лідії чи бако. Ще часто в українські домашні вина додають цукор і навіть воду», – розказав чоловік кореспондентам Кіровоградської Правди.

Дещо зневажливе ставлення місцевих виробників до такого благородного напою наштовхнуло Руслана на ідею виготовлення власного вина. Схильність до підприємницької діяльності зіграла свою роль і вже того ж року, після повернення з подорожі, чоловік купив першу партію ароматних ягід.

Про те, як виноробні інновації запроваджувалися у родині Ковалевських Руслан розповідає так:

«У 2013 році я зробив першу закупку винограду. Спробував зробити вино. Не дуже вийшло, переробив усе на чачу і знову сів учитися. Зрозумів, що мені треба не тільки виноград купувати, а ще й запроваджувати певні технологічні правила переробки». 

Провівши декілька експериментів з сировиною чоловік зрозумів, що до кожного сорту винограду необхідно знайти особливий підхід. Червоні та білі сорти мають різний термін вистоювання та бродіння. Незначні коливання температури спричиняють різні процеси для сухих та солодких вин; вміст цукру і вологи в сировині має значний вплив на темп та послідовність виробничих процесів. Захоплений розповіддю про власні новації, чоловік розказав, які досягнення та невдачі мав продовжити періоду експериментів з вином власного виробництва та ще багато цікавих речей, але мало зрозумілих пересічним споживачам. Гості та клієнти Руслана, які мали щастя скуштувати європейські сухі вина та порівняти їх з місцевими, вже зрозуміли: якість наших напоїв може бути не тільки на рівні, а навіть вищою!

У пошуках власного стилю виробництва

«Я принципово не роблю ні напівсолодкі, ні напівсухі вина. Щоб воно отримало певний смак та аромат, які все більше б розкривалися з кожним ковтком, треба попрацювати за певною технологією. Спочатку ти оцінюєш ягоду – у якому вона стані, який вмісту цукру, кислоти. Розумієш, яке вино будеш із неї робити, у якому стилі, які дріжджі застосовувати. Від вибраних дріжджів і стилю вина залежить температурний режим бродіння. Для білого вина більш холодні температури, для червоного трішки вищі. Весь процес бродіння я постійно контролюю», – розказує чоловік із захопленням.

Більшість покупців магазинних напоїв віддають перевагу солодким та напівсолодким винам, проте подружжя Ковалевських принципово дотримується традиції споживання сухих напоїв. Ганна, господарка виноробні, пояснює це тим, що сухі вина – найчесніші. Цукор приховує багато недоліків напою, а відсутність дозволяє смакувати ягідний букет так, щоб досконало дослідити його глибину.

Традиційно сухі вина вважаються кислими, але такий стереотип у більшості людей склався тому, що на полицях супермаркетів знайти дійсно натуральне вино, виготовлене з суворим дотриманням технологій, досить важко. Справжнє сухе вино не кисле, а кислотне – так пояснює Ганна. Кислий присмак напою свідчить про те, що він вже зіпсований.

“Над вином постійно треба працювати. Дивитися, як воно розвивається і щоб не захворіло, бо це живий продукт. Постійно треба регулювати різні фактори впливу, щоб вино було якісне та смачне. Бо витратити кош­ти і втратити вино – дуже неприємно”, – розказує кореспондентам КП дружина місцевого винороба.

Хобі «для душі» або скільки можна заробити на «гаражному» вині

За кілька років, що Ковалевські займаються виробництвом вин, їх вже можна назвати професіоналами. Бо про якість та смак місцевої продукції відомо вже не тільки в Україні, але й за її межами.

«Про наше вино ще кажуть крафтове або «гаражне». Це не значить, що вино роблять у гаражі поруч із мотоциклами чи автомобілями – це означає авторське, якісне, вироблене у маленьких об’ємах, часто у якомусь підсобному приміщенні чи взагалі на кухні вдома. Тому для нас така назва зовсім не образлива, а навіть навпаки підкреслює індивідуальну працю винороба, а таке вино ти більше ні у кого не скуштуєш, бо воно унікальне”.

Але великих статків, зароблених на виробництві вина, родина поки що не має. Виготовлення ліцензії на продаж крафтових напоїв – складний процес. Тому поки що купувати місцеве вино кропивничани можуть тільки на фестивалях та виноробних виставках. Проте, у подружжя вже є багато постійних клієнтів. Кропивничани, які бажають дегустувати благородні напої, можуть завітати до майстерні «Korus Wine».

Як вина Ковалевських прославляють Кіровоградщину

Хоч Руслан дуже любить свою справу, та про власні досягнення розповідає скромно. Але скромність господаря виноробні не заважає місцевим напоям займати призові місця на всеукраїнських конкурсах. Першим «змаганням», у якому брав участь Руслан, була виставка вин та бренді у виноробні «Князів Трубецьких». Відтак (з 2017 року) поціновувачів місцевих кропивницьких вин побільшало, адже напої Ковалевських зайняти третє призове місце.

«До цього я не очікував, що роблю на такому рівні. Я просто поїхав подивитися, що роблять інші», – зізнається чоловік.

Вже через рік напої Ковалевських дегустували на виставці «Галицька лоза», і знову продукції Руслана присудили третє, призове місце. Того ж року з фестивалю «Wine&Spirits Ukraine 2018» винороб вже «привіз» перше місце. Мало хто з українських виробників може конкурувати з одеськими виноробами, але в 2020 році завзятий господар «Korus Wine» привіз «срібло» з конкурсу «Одеський залив». Наступний крок – всеукраїнський конкурс «Винний гід», де продукція подружжя знову була високо оцінена.

Але навіть якщо вино не займає призове місце, це не означає, що воно погане. Кропивницький сомельє пояснює: багато виробників та широке розмаїття якісних вин створюють такі умови, коли до призового місця може не вистачити одного балу. І навіть якщо напій не дістав винагороду, Руслан та Ганна радять кропивничанам обирати саме українську продукцію. Великий вибір пляшок, імпортованих із різних країн, створює для пересічного покупця спокусу вибрати товар з красивою етикеткою чи «гучним» брендом. Якщо ж віддати перевагу напою вітчизняного виробництва, то є вища ймовірність того, що вино виявиться натуральним.

Те, як підприємці в Україні останнім часом зацікавилися виробництвом алкогольних напоїв, цілком може створити передумови, щоб згодом назвати нас виноробною країною на рівні з Італією чи Францією. Приємно, що Кропивницький у цьому процесі бере безпосередню участь.

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.