Сугоклія – річка народжена степом

Річка Сугоклія протікає в межі Компаніївського та Бобринецького районів Кіровоградської області. Вона права притока Інгулу. Довжина річки складає 58 км. Про Сугоклію існує багато легенд і оповідей. Вона привертає до себе увагу багатьох краєзнавців і істориків, бо вважається найбільш театральною річкою України. Саме на її березі Карпенко-Карий заснував свою садибу «Хутір Надію». В цьому хуторі збиралися відомі театральні діячі. Більше на kropyvnytskyi.name.

Особливості Сугоклії

Назва річки має тюркське походження, походить від кочівників, які було господарями цих степів колись.

Неподалік річки знаходиться відомий «Хутір Надія», який належав українському театральному корифею – Карпенку-Карому. Цей хутір був осередком зародження професійного театру. Сугоклія зі своєю природою гарно впливала на творчу енергію визначних театральних митців.

Річка збирає свої води на землях села Солдатське, Новоукраїнського району. Тече зоною розораного степу, її водність невелика, особливо під час літньої межені.

У весняний час Сугоклія придатна до сплавів на каяках і байдарках. Похил її відтоку 2 метри 10 сантиметрів на один кілометр, що дозволяє тримати достатню глибину для проходження каяків.

Сугоклія належить до малих річок, адже вона має довжину меншу ніж 100 км. Річка омиває граніти Українського кристалічного щита, створює дивовижні узбережжя: великі скелі, які складаються з великих брил рожевого граніту, вбрані в мохи й лишайники. Крім того, на певних ділянках вона  утворює гарні пороги, перекати. Іноді великі брили граніту лежать в річищі, а вона омиває їх рукавами утворюючи камінні острови.

Стосовно рослинного світу, то він дуже постраждав від діяльності людей. Близько 70% басейну – це розораний степ, який щороку, по декілька раз обробляють хімією, вбиваючи навколо рослинність. На деяких ділянках Сугоклії зустрічаються такі рослини: ковила, сон лучний, тюльпан, іриси. В басейні річки немає жодного заповідника.

В сучасному стані більша частина річища Сугоклії та гарні гранітні брили сховані під плесами ставків, які люди збудували на річищі. Незайманими залишилися кілька ділянок річища, де є жива течія. Одне з таких є річище від крайнього ставка, в парку «Козацький острів», що в місті Кропивницький і до впадіння Сугоклії в Інгул.

Потьомкінський дуб і Сугоклія

На березі Сугоклії, де її річище колись ріс відомий Потьомкінський дуб, який відомий в історії Кропивницького. З річкою, зокрема і з деревом пов’язано багато легенд і переказів.

В «Історичному нарисі міста Єлисаветград», колишній мер міста Пашутін писав, що у Казенному саду на березі річки Сугоклія росте Потьомкінський дуб, який своїми розмірами привертає до себе увагу відпочивальників. Переказ свідчить, що тут на березі Сугоклії князь Потьомкін тримав військову раду з питання облоги Очакова.

Влітку 1787 року російська імператриця Катерина II приїхала в Україну. Цариця відвідала всю територію Кіровоградщини. Тоді Потьомкін з гордістю познайомив гостю зі своїм дубом і улюбленим місцем на березі Сугоклії.

Як писав Пашутін у своєму нарисі, що починаючи з 1788 року з саду, який знаходиться біля Сугоклії щорічно відправляли обози з овочами, фруктами до царського двору. Зворушена Катерина зняла з пальця золотий перстень і одягла його на одну гілку дуба. На березі річки поставили вартового, який пильно охороняв подарунок гості. З роками її перстень вріс в кору дуба, став невидимим і його більше не охороняли.

Царським перснем зацікавилася відома отаманша-анархістка Маруся Нікіфорова. За її наказом дерево спиляли й подрібнили, щоб знайти дорогий виріб, але нічого в ньому не знайшли.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.