Відключення світла та постійні загрози для централізованої енергосистеми змусили українські громади та бізнес шукати альтернативні шляхи виживання. Кіровоградська область не стала винятком, а навпаки — перетворилася на один з показових регіонів, який робить ставку на відновлювальні джерела енергії. Сьогодні тут енергію отримують не лише з сонця чи води, а й зі звичайного сміття. У цій статті на kropyvnytskyi.name дізнаємось, як регіон здобуває енергетичну незалежність та які програми підтримки існують для населення й бізнесу.
Сонце на службі громад
Кіровоградщина стабільно тримається в десятці лідерів України за кількістю встановлених сонячних електростанцій, посідаючи шосте місце серед областей. Загалом у регіоні функціонують 3143 сонячні електростанції. Їхня сумарна потужність сягає 383,2 МВт. Лише протягом 2024 року в області запрацювали 165 нових СЕС, які додали системі ще понад 4 МВт потужності.
Взимку максимальне споживання електроенергії в області фіксувалося на рівні 376 МВт. Теоретично, наявних сонячних потужностей вистачило б для повного покриття цих потреб. Проте реальність інакша: сонячна генерація сильно залежить від погоди та пори доби.
«Зрозуміло, що це не забезпечує енергетичні потреби області, адже сонячна генерація примхлива і лише в певні години та за певних погодних умов дає максимальну потужність. Сьогодні потрібно встановлювати сонячні генерації з накопичувачами електроенергії», — зазначає директорка департаменту ЖКГ обласної військової адміністрації Ольга Довжук.
Саме тому громади почали масово встановлювати сонячні панелі на об’єктах критичної інфраструктури. Це дозволяє підтримувати стабільну роботу навіть під час жорстких графіків відключень.
Ключові муніципальні проєкти:
- Гайворон.
На території місцевого водоканалу запустили СЕС потужністю 108 кВт. Проєкт реалізували коштом донорів організації Mercy Corps (близько 100 тисяч доларів), а з міського бюджету витратили лише 20 тисяч гривень на технагляд. Завдяки станції місто економить близько 150 тисяч гривень щомісяця, а річна економія перевищить 1 мільйон гривень.
- Приютівка.
Тут розпочали будівництво СЕС на 30 кВт за підтримки уряду Німеччини (GIZ). Енергія піде на потреби водозабезпечення, початкових класів ліцею, ЦНАПу та селищної ради.
Бізнес переходить на власну енергію
Поки великі енергетичні компанії лише планують нові об’єкти генерації, частина українського бізнесу вже зробила ставку на енергетичну автономність. Для підприємців це питання не тільки економії, а й стабільності роботи в умовах постійних ризиків для енергосистеми.
На Кіровоградщині інтерес до сонячної енергетики помітно зріс. Лише у 2025 році бізнесу видали 11 технічних умов на будівництво сонячних електростанцій загальною потужністю понад 31 мегават.
Одним з найпомітніших прикладів стала компанія «УкрАгроКом», що входить до групи «АгроВіста». Підприємство отримало від «Укргазбанку» фінансування у розмірі 13,8 мільйона гривень для будівництва дахової сонячної електростанції потужністю 1176 кіловатів. Для молочнотоварного комплексу, який щодня виробляє близько 65 тонн продукції, це можливість частково зменшити залежність від зовнішнього електропостачання та контролювати витрати на енергію.
Активно розвиває напрямок і компанія SolarSK, яка запустила в області сонячну електростанцію потужністю 783 кіловати.
Ще раніше у відновлювану енергетику почали вкладатися аграрії. Фермерське господарство ФГ «Омельяненко» побудувало власну сонячну станцію ще у 2012 році. Її потужність склала 1,3 мегавата. Згодом господарство модернізувало систему, додавши технологію динамічного стеження за сонцем, яка дозволяє панелям автоматично змінювати кут нахилу для ефективнішої генерації. Крім того, офіс підприємства вже кілька років опалюється за допомогою теплових насосів.
Серед перших великих наземних об’єктів у регіоні була й сонячна електростанція Кам’янече. Її збудували у 2016 році. Станція займає близько п’яти гектарів землі та має потужність 2,09 мегавата.
Для багатьох підприємств такі інвестиції стали не просто «зеленою» ініціативою, а способом захистити виробництво від перебоїв, зменшити витрати та отримати більше контролю над власною енергетикою.
Енергія з води, сміття та тепла
Кіровоградщина поступово розширює свою «зелену» енергетику та вже давно не обмежується лише сонячними панелями чи вітряками. В області дедалі активніше розвивають інші напрямки альтернативної генерації — від малих гідроелектростанцій до біогазових та когенераційних установок.
Сьогодні в регіоні працюють 12 малих ГЕС, які сумарно виробляють 17,1 мегавата електроенергії. Крім того, у 2026 році видали технічні умови на будівництво ще однієї невеликої гідроелектростанції на річці Синюха. Її потужність становитиме 0,18 мегавата.
Окремий напрямок — перероблення відходів у енергію. У регіоні вже працюють три підприємства, які виробляють майже 19 мегаватів електроенергії з альтернативних джерел. Один з найцікавіших прикладів — установка на полігоні твердих побутових відходів у Кропивницькому. Там органічні відходи спеціально накопичують та обробляють так, щоб під час розкладання утворювався біогаз. Далі цей газ використовують для генерації електроенергії.
Ще одним важливим напрямком для області стали когенераційні установки — системи, які одночасно виробляють і тепло, і електрику. Такий формат особливо цінний під час енергетичних криз, адже дозволяє ефективніше використовувати паливо та підтримувати роботу комунальної інфраструктури.
У Світловодську вже працюють три когенераційні установки загальною потужністю 1,1 мегавата. Крім того, завдяки співпраці з USAID комунальні підприємства Світловодська та Олександрії отримали ще п’ять таких установок, які планують запустити найближчим часом.
До когенерації придивляється і приватний бізнес. Підприємства області вже заявили про наміри будувати нові об’єкти сумарною потужністю близько 33 мегават.
Все це свідчить про те, що регіон поступово формує більш різноманітну енергетичну систему, де електроенергію отримують не з одного джерела, а одразу з кількох — води, сонця, вітру, біогазу та тепла.
Зелений тариф та державні кредити
Перехід українських домогосподарств та об’єднань співвласників на відновлювані джерела енергії дедалі більше підтримується державними програмами. Йдеться не лише про екологію, а й про практичну відповідь на виклики енергетичної нестабільності — відключення світла змусили багатьох шукати автономні рішення.
Один з ключових інструментів — пільгове кредитування. Держава пропонує позики під 0% річних на встановлення сонячних електростанцій з гібридними інверторами та акумуляторними системами. Максимальна сума такого кредиту сягає 480 тисяч гривень з терміном погашення до 10 років.
Ця модель вже почала працювати на практиці. Лише в одному регіоні нею скористалися щонайменше 13 домогосподарств, які загалом отримали 4,3 мільйона гривень через «Ощадбанк».
Для багатоквартирних будинків запроваджено окремий інструмент — програму «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності України. Вона дозволяє ОСББ встановлювати сонячні панелі або теплові насоси, щоб забезпечити роботу критичних систем будинку (ліфтів, освітлення та насосів) навіть під час перебоїв з електропостачанням. В Олександрії першим учасником програми стало ОСББ «Арка», яке підписало договір на встановлення 52 сонячних панелей з системою накопичення потужністю 0,02 мегавата.
Окремий стимул для приватних власників — можливість продавати надлишки електроенергії за «зеленим тарифом».
За оцінками експертів, домашня сонячна станція потужністю 10 кВт здатна виробляти близько 12,5 тисяч кіловат-годин на рік. У разі продажу надлишків за «зеленим тарифом» власник може отримувати від 25 до 63 тисяч гривень щорічно. За таких умов інвестиції в систему зазвичай окуповуються приблизно за 4-5 років.
Поступово «зелена» енергетика перестає бути екзотикою та перетворюється на цілком прагматичний інструмент — як для держави, так і для звичайних домогосподарств.
Кіровоградська область демонструє впевнений перехід від тотальної залежності від централізованих мереж до гнучкої, децентралізованої моделі. Використання сонячної енергії, біогазу, малих ГЕС та когенерації перетворюється з екологічного тренду на питання базового виживання та економічної вигоди. Завдяки донорській підтримці, урядовим програмам та ініціативності громад, регіон впевнено крокує до повної енергетичної незалежності.