У стрімкий час, коли змінюються людські цінності, варто не забувати всіх тих людей, які заслуговують вшанування пам’яті. Нащадки повинні згадувати і привертати увагу до людей, які змогли зробити важливі внески у розвиток і покращення науки.
Одним з таких видатних людей є уродженець Кіровоградщини – Олексій Липа, який є представником ботанічної культури, почесний професор, кандидат наук ботанічного товариства. Більше на kropyvnytskyi.name.
Дитинство, навчання
З’явився на світ хлопчик в Єлисаветграді 30 березня 1907 року. Його назвали Олексієм, бо в цей день православні святкують велике свято теплого Олекси. Сім’я Липи була не багатою, тато все життя присвятив залізниці, мама працювала вчителем в місцевій школі. До початку революції, яка розпочалася 1917 року Олексій навчався в чоловічій гімназії, потім вступив до середньої школи, далі завдяки старанням зміг закінчити з відзнакою професійне училище.
Отримавши диплом Липа відправився на проходження практики до металургійного заводу в Дніпро. Свій вільний час від роботи чоловік присвячував мандрівкам по дніпровським лиманам, де його чарувала первозданна природа. На вихідні він читав біологічну літературу, яка цікавила його зі шкільних років. І вже у 1926 році він приймає для себе важливе рішення, яке надалі змінить його долю – вступає до Дніпропетровського державного університету на факультет біології. Він навчався у кращих наставників, серед яких були відомі вчені – професор Свириденко, та інші спеціалісти.
Молодий біолог багато часу працював, у нього не було вихідних для простих посиденьок з друзями. Нічого не змінилося навіть після закінчення вищого закладу, коли у 1930 році відбувся розподіл студентів, йому потрібно було їхати до Уманського педагогічного університету. В новому місті почав працювати асистентом кафедри ботаніки і водночас обіймав посаду заступника директора інституту, де проходили підвищення кваліфікації вчителі-біологи.
З 1937 року починається його справжня кар’єра біолога, бо він захищає власну дисертацію. Пройшов певний час і всі його роботи були надруковані, вони стали першими в житті власними книгами.
Наступного року чоловік вступає на аспірантуру до цього ж інституту ботаніки. Під керівництвом Сукачова Липа бере активну участь в різних експедиціях на яких вивчає флору Уралу. До речі, саме там він зробив детальне дослідження і опис високогірної форми ялини. Велика честь вченому випала працювати і допомагати радянській військовій адміністрації. Тоді він збирав у садівничих фірмах саджанці, насіння, яке використовували для повного відновлення українських садів і парків, які практично знищили за період окупації. За цю кропітку і складну працю чоловікові надали звання майора служби і відзначили бойовими нагородами.
З 1948 року Липа починає керувати кафедрою вищих рослин у Київському інституті ім. Т.Г.Шевченка. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, молодий біолог евакуюється до Уфи, де також навчається і працює. Вбачаючи великий хист до науки юного професора біології, влада доручила йому описати всі сади і парки України. Таким чином, він публікує понад 70 великих монографій навчальних посібників і навіть документальних фільмів.
Внески Олексія Липи в ботаніку України
Значний внесок він зробив у галузі підготовки кадрів. Липа став засновником школи ботаніки, набрав в неї багато студентів, які потім продовжили його справу. Всього Липою було підготовлено понад 15 кандидатів наук, та 4 доктори наук.
Крім того, професор часто брав участь на різних ботанічних з’їздах, нарадах, семінарах представляв на них власні наукові доповіді, які викликали інтерес людей до нього. Липа розробив нову комплексну шкалу для оцінки наслідків акліматизації та детально опрацював методику акліматизації для українських рослин.
Із його праць про охорону садів навіть є книжка «Заповідники і пам’ятки природи України». Унікальною термінологією, яка в ній описана користуються навіть сучасники-ботаніки. Все своє життя вчений присвятив охороні рослинного світу та дослідженням. Таким чином, він збагатив науку і зміг навчити багатьох своїх студентів.
