Кочубеївський рудник або по-іншому місцеві мешканці говорять Кочубеївські штольні знаходиться у селі Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області. Це унікальний об’єкт, який працював лише 10 років, а потім ціле століття стояв пусткою. Більше на kropyvnytskyi.name.
Історія заснування
Відома Родина Кочубеїв – козацькі старшини, які розбагатіли й перетворилися на дворян причетні до створення цього рудника. Ця родина має кримськотатарське походження. Засновник роду – бей Качук, який перебрався із Криму на Лівобережжя, охрестився під іменем Віктор і вступив на навчання до запорізького війська. Віктор Кочубей отримав усі ці землі в спадок від дядька графа Безбородька відразу після його смерті.
Кочубей довго не вагався, що робити на одержаній в спадок землі, і створив кар’єр у 1904 році, де почали видобувати залізну руду з одного вузького пласта. Потужність покладу була 1,5 – 3,0 м. Рудник мав довжину – 185 метрів, глибину – 35 метрів. З виду він має вузьку щелеподібну форму з крутими місцями і обривистими схилами. Поруч розташований старовинний підвал, на дні у відкритому вигляді високі підземні виробки і 5 штолень довжина яких складає 250 метрів.
Існує цікава легенда, місцеві подейкують, що в одній із штолень є тунель, який веде до Кривого Рогу та підземне озеро.
На кінець 1906 року в кар’єрі видобули 39 тис. тонн руди. У 1915 році кар’єр більше не працював, про нього забули, і це зовсім не дивно, бо знаходиться він далеко від цивілізації, посеред степу, до якого веде ґрунтова дорога.
Розповідь краєзнавця Валерії Пилипенко
Валерія розповіла, що зі штолень колись за допомогою ломів вручну видобували лимонітовий сланець, його навіть вивозили вагонетками. Потім почали використовувати динаміт. На скелях можна побачити невеликі блискітки, які видно навіть у темноті, це і є залишки тієї породи.
Для того, щоб увійти в штольню, потрібно спуститися по сходах. Внизу вони дуже зруйновані. Також краєзнавець говорить, що за часів Другої світової війни тут місцеві мешканці ховалися від обстрілів і ворожих літаків.
Чому туристи відвідують рудник, та чи зроблять тут повноцінний маршрут?
Штольні та виробки притягують сюди відвідувачів, любителів печер та індустріального туризму. У 2016 році тут знімали український фільм «Червоний» за романом Андрія Кокотухи, у фільмі – це був рудник десь у ГУЛАГУ. За сюжетом, тут працювали політичні в’язні і авторитети кримінального світу. Головний герой, який у ті роки боровся за вільну Україну, підняв повстання, за що і отримав покарання. Фільм має досить драматичне, але в той час і радісне закінчення. Під час пожежі всі люди уціліли і вибралися на поверхню.
У штольнях відкривається дуже гарний вид на місто Кривий Ріг, яке межує з Кіровоградською областю. Багато туристів говорять, що з виду цей рудник нагадує підземний світ гномів і мультфільмів.
Ніна Цапенко староста Ганнівської громади розповіла, що скільки потрібно грошей для того, щоб зробити туристичний маршрут у штольні не рахували. Бо потрібно, щоб рудник поставили на баланс громади і платити людям зарплату. Тепер, це питання просто нереально вирішити.
Директор обласного департаменту туризму Уляна Соколенко розповіла, що для того аби облаштувати це місце як частину туристичного маршруту потрібно місцевій владі звернутися до департаменту туризму. Крім того, Уляна Соколенко зазначила, що влада робить все можливе, щоб створити гарні умови для туристичного маршруту, який стане головним магнітом. Планують відразу після відновлення запрошувати сюди гостей з інших областей і навіть країн.
