Сліди предків, які були знайдені на Кіровоградщині

Наша область багата на родючі чорноземи, унікальні краєвиди. Кіровоградщина приховує в собі таємниці предків, про які навіть не здогадуються сучасні жителі. Час від часу в прямому сенсі слова відкопують ці таємниці археологи. Про те, з чого починаються дослідження, та які залишки від старого поселення були знайдені читайте далі на kropyvnytskyi.name.

Віз, на якому відправляли в потойбіччя

Археолог Валентин Собчук давно займається розкопками, крім цього, чоловік очолює підприємство «Археолог». За часи своєї роботи Валентину та його команді в Кіровоградських степах вдалося знайти чимало знахідок.

У своєму інтерв’ю dozor.kr.ua Валентин розповів, що розкопки вдаються археологам не легко. Всі працюють за спеціальною технологією, яка чимось нагадує «розрізання торта». Спочатку територію кургану або поселення ділять на частини, а далі «ріжуть».

На початку розкопок роблять спеціальну розмітку. Ставлять кілки, потім по сегменту шарами знімають ґрунт, лініями ріжуть на поперечні шматки територію. Один сегмент залишають й не чіпають, це робиться для того, щоб визначити, яке поховання у який період було зроблене.

Яскравий цьому приклад курган на Попова в обласному центрі. Спочатку він був невеликий, потім поховали наступну людину, досипали насип. Курган ріс, досипок було близько 4, після того він доріс до тої висоти, яким побачили його археологи. 

Цей курган був знайдений та  досліджений археологами у 2004 році. Тоді в ньому знайшли 21 поховання. Ці люди представляли кілька археологічних культур: ямну, катакомбну. Тобто курган функціонував у великому часовому проміжку.

Коли відбулися розкопки, спеціалісти знайшли в кургані рештки старого возу, який виконував стародавню функцію. Валентин припускає, що можливо наші предки відправляли на тому возі покійних у потойбіччя. Колеса возу були зроблені з дуба. Люди не знали, що таке метал, оскільки в ті часи він був рідкісним, тож вони користувалися кам’яними знаряддями праці, тому й колеса змайстрували з дерева. На жаль вони не збереглися, дерево перетворилося на трухлявину.

Кропітка праця археологів

Робота над розкопками поєднує в собі ручну та технічну працю. Археологи в роботі використовують маленькі знаряддя: щітки, хірургічні інструменти. Найчастіше на Кіровоградщині знаходять кургани – могильники. Саме таким способом кочовики ховали своїх померлих.

За Словами Собчука, на Кіровоградщині щороку проводять кілька експедицій, деякі вже традиційні. Наприклад, щороку студенти історичного факультету педагогічного університету ім. Володимира Винниченка їздять копати золотоординське місто біля села Торговиця. Схожим чином проводять розкопки стоянок кам’яної доби у Новомиргородському районі.

На території нашої області представлена давня історія від кам’яної доби й до періоду, коли люди почали вести господарство, від полювання перейшли на тваринництво.

До речі у селі Торговиця представлене класичне середньовіччя, тобто це місце часів Золотої орди та монгольських татар. Історія говорить, що ці племена були дикими та нічого не вміли роботи, але археологія довела зовсім інше. В ході численних досліджень, виявилося що у цих племен були міста з постійними забудовами. По одну сторону Синюхи відкопали баню, а по іншу – могильник того часу, в ньому знайшли тіла людей з монголоїдними рисами.

У 2009 році в селі Небелівка знайшли залишки від ще одного трипільського поселення. Воно займало площу 260 га, де розміщувалося понад 1000 будівель. Це місто існувало 6 тисяч років тому, було найбільшим та найдавнішим поселенням в Європі. 

Феномен зацікавив британців, вони на прикладі Кіровоградських розкопок намагалися розібратися, з чим пов’язане виникнення таких великих міст, чим жили люди та коли все закінчилося. В ході розкопок вдалося знайти цікаві речі, зокрема величний храм. До цього, за роки досліджень цієї культури ще ніхто такого не відкопував. 

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.