Вчені-біологи – це люди, які постійно роблять винаходи, що несуть користь для людей нашої країни і людей зі всього світу. Кіровоградщина має теж біологів, які принесли велику користь всьому світу. Один з таких Альфред Окснер, який все життя присвятив вивченні природи Кіровоградщини. Більше на kropyvnytskyi.name.
Життя, кар’єра
Окснер народився в місті Єлисаветград в лютому 1898 року. В дитинстві хлопчик був допитливим, кмітливим, обожнював збирати з батьками гриби, ходити до лісу. Альфред вступив до чоловічої гімназії, яку у 1917 році закінчив, далі вступив до Київського вищого інституту народної освіти. Ще зі студентських років чоловік проявляв інтерес до наукової роботи, влаштувався працювати в одну з лабораторій при університеті ботанічного саду, в якому навчався. За часи праці в лабораторії зробив багато дослідів, які внесли великий вклад в ботаніку. Біолог був різносторонньою людиною, віддав більшу частину свого часу праці. Таким чином, під час навчання біолог займався викладацькою діяльністю, викладав уроки правознавства в середніх школах та сільськогосподарському технікумі Єлисаветграда.
Він з захопленням вивчав флору вищих рослин і грибів в рідному Єлисаветграді. Коли зібрав чимало власних досліджень, написав книгу в якій описав рідкісні квіти Кіровоградщини. У 1924 році чоловік закінчив навчання у Київському виші. Науковий світогляд молодого вченого формувався під впливом лекцій виданих вчених. Далі у 1935 році за значний вклад у ліхенологічну науку біологу без захисту дисертації присудили наукове звання кандидата біологічних наук.
Під час війни у 1941-1942 роках учителював в рідному місті. У 1943 році отримав почесне звання професора. У 1944 році біолог переїхав до Києва, де очолив відділ Київського інституту ботаніки, де працював до останніх своїх днів. Водночас у 1945 році він став завідувачем кафедри ботаніки Київського гідромеліоративного інституту.
Вже у 1970 році обійняв посаду директора Інституту ботаніки, яку він суміщав з завідуванням відділом. У 1972 році його обирають членом-кандидатом НАН України.
Наукові інтереси
Практично половину життя він працював у різних напрямках науки, такі як флористика, де досліджував різні рослини не тільки Кіровоградщини, але й всього світу. Серед його робіт варто відзначити філогенія лишайників, ботанічну географію та багато інших. Окснер був гарним систематиком. Він чітко описав близько 100 нових для науки таксонів рослин. Завдяки цьому вийшла його книга «Флора лишайників України».
Окснер зробив великий внесок в етап розвитку ботаніки і географії. Завдяки наполегливості і кропіткій праці він заснував всесвітньо відому українську школу криптогамних рослин. Він вражав оточуючих інтелігентністю, сильними знаннями в декількох науках, вільно володів європейськими мовами.
Всі теоретичні висновки вченого базувалися на дослідженнях під час експедицій, які він проводив в різний час на території України та інших. Наука про лишайники була основним пріоритетом вченого. Крім біології і дослідів він обожнював читати про культуру Кіровоградщини, малював, ходив до театру.
Останні роки життя, вшанування пам’яті
У 1973 році чоловік помер, його поховали на Байковому кладовищі в Києві. Вивчення спадщини цього професора розпочалося тільки після 1987 року. Багато робіт вченого були не опублікованими, історики вважають це тому, що Окснер працював в роки сталінських репресій та лисенківських переслідувань. У 1998 році було 100-річчя від його народження, тому в честь цього було створено кілька наукових форумів, випустили ювілейний конверт України.
Крім того, в цьому ж році на базі Інституту ботаніки ім. М. Холодного заснували премію А.Окснера. Її видають за найкращу студентську роботу в галузі практичного використання лишайників, яку присуджують за результатами конкурсу раз в 2 роки.
