На Кіровоградщині є такі місця, відвідавши які, радіє душа, голова звільняється від негативних думок. Крім того, ці місця притягують людей своєю цікавою історією і красою. Тут можна насолодитися побути наодинці з природою в повній тиші. Які саме ці місця читайте далі в статті. Більше на kropyvnytskyi.name.
Унікальне Монастирище
Монастирище – приваблює красою, таємничістю. Воно знаходиться в селі Завтурове Устинівського району. Краса заворожує з перших хвилин. Смарагдові води річки Інгул омивають великі кам’яні брили, на перший погляд схожі на монастир.
Інша громада скель з западиною чимось нагадує велику черепаху. Якщо дивитися здалеку, то кам’яна споруда, яку називають “Дівич-горою” схожа на вагітну жінку. Історія виникнення цього місця нікому не відома, тут ходить багато легенд, які місцеві розповідають туристам. Наприклад, що під входом до печери зберігається золото кримського хана.
В інших легендах говорять, що в цьому місці жили і поклонялися давні ченці, також пов’язують це місце з жертвоприношенням язичників. Існує навіть сказання, що в цих печерах жила і ховалася від людей вагітна жінка Требиновського.
Так чи інакше, Монастирище є центром сили виконання жіночих бажань. Варто жінці загадати, яка довго не може завагітніти тут бажання, головне щоб воно було сформульоване в позитивному ключі і воно має скоро виповнитися.
Люди, які приїздять сюди відпочити, можуть насолодитися чистим повітрям, спокійними водами Інгулу, прогулятися по мальовничим місцям, набратися сили. Багато хто з людей підіймається на верхівку кам’яного капища, щоб кинути монетку звідти на щастя.
Урочище «Каскади»
Воно вважається одним з найгарніших місць Кіровоградщини, знаходиться в селі Злинка Маловисківського району. Це унікальний каскад, який створила сама природа. Він займає територію близько 2,5 гектарів. Розташування урочища також унікальне, бо знаходиться на місці текстологічної структури, якій вже понад 100 років. Такої рідкісної локації ніде не знайти.
Тут гарний тандем флори і фауни. Можна помилуватися рідкісними рослинами, які занесені до Червоної книги. Каскади – ідеальне місце для відпочинку з наметами. Тут можна рибалити.
Дендропарк «Веселі Боковеньки»
Це справжня родзинка Кіровоградщини, яка складається з 5 пейзажів. Вони відтворюють в мініатюрі окремі географічні зони з унікальним ландшафтом.
Закладений парк Миколою Давидовим у 1893 році на схилі невеликої річки Боковенька. Історія цієї споруди романтична і той час трагічна. В молодості Микола палко кохав доньку відомого поміщика, який жив по сусідству Ганну Бурдзункевич. Але дівчину проти її волі видали заміж за гусара, вона не витримала туги за коханим Миколою і молодою померла. Дівчину поховали в її рідному селі, а всю дорогу до цвинтаря Микола засипав пелюстками троянд.
Чоловік за все життя жодного разу не одружився, натомість віддав всю свою любов дендропарку. Отримавши від батьків кілька гектарів землі, він почав вивчати паркове мистецтво, і відразу заклав дендропарк, який постійно розширявся.
Навіть коли Давидов переїхав жити до Одеси у 1917 році, він завжди цікавився справами свого парку, листувався з керуючим.
Парк пережив великі труднощі, його мали колись знищити, але жителі сусіднього села Іванівка, організували чергування і не дозволили зрізати дерева. Подальша доля парку склалася трагічно. Він неодноразово переходив з рук в руки. Спочатку його власником стало Південного географічне товариство, потім Науково-дослідницький інститут, і у 1999 році увійшов у власність до Кіровоградського лісового господарства.
В наш час – це селекційний, дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки». Його територія складає 100 гектарів землі. Тут можна побачити на власні очі понад 900 видів рідкісних рослин, дерев, чагарників. Щороку парк радує своїм цвітінням, тут є велика колекція бузку.
Для відпочивальників на території розміщені невеликі будиночки, де за доступною ціною можна залишитися на ночівлю, тут можна замовити екскурсію. Оскільки в парку, крім річки Боковеньки є ще 3 озера, це ідеальне місце для ловлі риби. Єдине що, потрібно брати з собою перекус, бо купити чи приготувати їжу тут немає де.
Озеро Солоне
Ще одне місце, яке варте уваги людей, воно знаходиться в селі Веселівка. Це справжнє «Соляне озеро». Туристи приїжджають сюди за цілющою блакитною глиною, яку використовують для лікування суглобів, кісток, шкіри. Солоність водойми можна пояснити історичним розташуванням озера. Колись тут проходив кордон стародавнього моря. Теперішня водойма створена штучно за допомогою дамби.
Дістати глину складно, солона вода не дає можливості глибоко пірнати і постійно виштовхує на гору. Щоб людям було легко спускатися до води і купатися, на березі є спеціальні сходи та бетонна плита.
Село Розумівка та Бовтишівка
Ці села розташовані в Олександрійському районі, відомі завдяки поміщикам Раєвським. Саме в Хрестовоздвиженській церкві над високою кручею річки Тясмин знаходиться усипальниця цього подружжя.
Тут є місцевий музей. Один з головних експонатів, який в ньому зберігся – це бюст Раєвського, виконаний відомим скульптором із італійського мармуру. Бюст знайшла жителька села працюючи на городі.
Є ще одне цікаве місце відпочинку в цих селах – Бондарский ставок. Відомий він не тільки завдяки своїм краєвидам. Тут недалеко росте великий, дуб, якому вже виповнилося 300 років, під ним закопаний віз із скарбами. Ставок знаходиться в оренді, але кожен турист має змогу відпочити на березі в одній з альтанок.
Водяний млин
Цікавий пам’ятник архітектури, водяний млин розташований у селі Луполово. Збудував його поміщик Костянтин Смирнов. Млин виконаний в стилі модерн, з виду нагадує великий триповерховий замок.
Серед місцевих мешканців ходить легенда, що колись Костянтин знайшов тут скарб. Саме на ці кошти купив обладнання для млина. В той час млин виготовляв 7 видів борошна доброї якості, борошно отримане з млина, люди називали золотим.
У 1917 році власника розстріляли, хоча він був готовий віддати свою садибу, аби її не зруйнували, але більшовиків це не зупинило. Багато років споруда стояла без вікон і в практично зруйнованому стані. Пізніше млин почали реставрувати і хотіли зробити в ньому готель. Але роботи призупинили.
На березі річки Синюхи є схожий млин, який називають Бенчиків. Місцеві говорять про те, що назва йому дісталася від попередніх господарів. Матеріалом для його побудови взяли простий граніт. Сама будова привертає увагу туристів своєю дивністю. Якщо дивитися з боку річки, то здається, що млин має 4 поверхи, а якщо з боку берега, то видніє лише три.
Морозівський вугільний розріз
Це недавно тут кипіла робота з добування вугілля. А тепер, це місце називають «цвинтарем екскаваторів». Сюди люди приїжджають подивитися на довоєнні німецькі та радянські екскаватори. Після того, як видобуток вугілля припинили, техніку так і залишили на дні розрізу. Тут навіть є один з найбільших у всьому світі екскаватор ЕРШР-1600.
Природа по малу наповнює розріз водою, ухили осипаються, тому подивитися на диво-машини не так і просто. Знаходиться розріз поблизу села Пантаївка Олександрійського району.
Гранітні скелі на річці Інгул
Ці скелі утворилися на березі річки Інгул в селі Лозуватка. Скелі ідеальне місце сили і краси. Сюди люди приїжджають задля проведення духовних практик та наповнення енергією. Скелі мають незвичайну форму, їх протяжність сягає 400 метрів в довжину. Ця пам’ятка надзвичайно гарна. Фахівці вивчаючи графічну структуру порід, що відкриваються в скелях роблять певні висновки про формування планети.
