Кіровоградська область багата різними корисними копалинами. Тут є величезні вже розвідані поклади уранових руд, найбільші родовища літію. Загалом регіон має у своєму розпорядженні поклади майже чотирьох сотень різних копалин і мінералів. Зокрема, тут же сконцентровані найперспективніші по всій Україні поклади золота. І всім цим регіон завдячує своїм географічним становищем, адже волею земної тектоніки він розташувався якраз на стику Українського щита чи Українського кристалічного масиву – фундаменту Східноєвропейської платформи. Саме тут на стику плит на поверхню виходять поклади найцінніших копалин із тих, розробкою яких давно стурбоване людство. Золото, титан, літій, графіт, декоративне каміння та самоцвіти – у надрах Кіровоградщини, якщо «копнути глибше», ховаються справжні багатства. Більше на kropyvnytskyi.name.
Золото Кіровоградщини
Згідно з відкритими даними департаменту промисловості та інфраструктури, на території Кіровоградської області виявлено щонайменше п’ять родовищ золота. Найбільшим із них є родовище на околицях села Клинці, його так і назвали – Клинцівське родовище золота. Також досить великі запаси цінного металу виявлено на околицях Компаніївки та в Гайворонському районі області. Згідно з геологічними записами, Клінцовське золоте родовище розташувалося безпосередньо у центральній частині Українського щита на Інгсульському мегаблоці. Його локалізація в основному складає зону завтовшки 20-120 метрів.
Так, ще у вісімдесятих роках минулого століття фахівці експедиційної служби із сусідньої Черкаської області виявили під час проведення розкопок частинки золота у ґрунті. Подальші дослідження встановили, що в маловідомому селі на Кіровоградщині зосереджено досить велике родовище металу, що за всю історію людства звів з розуму чимало світлих голів. Щоправда, активна розробка на родовищі не ведеться досі, попри те, що тут свого часу проводилися десятки досліджень із бурінням сотень свердловин та забором десятків тисяч проб.
Вся річ у тому, що у золоті Клинцівського родовища було виявлено сторонні домішки, зокрема вісмуту. Крім того, навіть у роки незалежності український Інститут геологічних наук, починаючи з 2005 року, проводив дослідження із залученням американських фахівців. Численні дослідження із застосуванням геостатичних методів проводилися протягом кількох років, але, попри це, ряд важливих факторів та показників мінералізації золоторудного шару в цьому районі так і залишається не до кінця вивченим.
Алмази та самоцвіти
Незважаючи на те, що Україна досі не входить до списку країн із промисловими масштабами видобутку алмазів, вона завжди мала відповідні перспективи. Місцеві геологи не припиняють повторювати: у надрах Кіровоградської області приховано чимало алмазів. Щобільше, частково розвідані навіть деякі з їхніх родовищ, залишилося лише з’ясувати точну їх локалізацію та провести оцінку запасів таких цінних мінералів.
Примітно, що пошуки алмазів у регіоні почалися випадково і своїм існуванням зобов’язані урану – одній з ключових місцевих копалин. В рамках експедиції, яка займалася пошуком уранових родовищ на прикладі Інгульської шахти, геологи одного разу виявили в зоні локалізації Лелеківського рудного поля кімберліти. Це стало першим в історії Кіровоградської області, яка ніколи не вважалася районом, перспективним для видобутку алмазів, випадком виявлення зразків, що містять дорогоцінні камені. Пізніше, коли на Грузькій ділянці поля було відібрано скромну пробу вагою всього чверть кілограма, подиву вчених не було меж. Знайти хоча б два алмази в таких маленьких пробах само по собі вважається успіхом, а в даному випадку геологи нарахували відразу сім уламків алмазів. Вчені розвідали на Кіровоградщині вже 26 кімберлітових структур, 14 з яких виявились алмазоносними. Щоправда, поки що далі розвідувальних робіт справа не просунулась.
Є на Кіровоградщині і менш цінний, але теж досить цікавий мінерал – тигрове око, яке широко поширене в ювелірній справі. Ця жильна гірська порода утворюється в процесі вивітрювання соколиного ока, коли відбувається заміщення тонких волокон рибекіту на кварц або халцедон.